Подорож до Косенівки
Вже багато років живу в Тернополі, але думками часто лину до своєї малої Батьківщини - села Косенівки, де минуло моє дитинство. Щасливою почуваюсь тоді, коли випадає нагода погостювати в рідному селі хоч кілька днів.
Якщо їдемо машиною, то душа починає радісно тріпотіти вже тоді, коли минувши Гайсин, нас зустрічають стрункі ряди тополь, якими колись розділяли колгоспні землі. Таких рівних лісосмуг я не бачила ніде на Україні, а їздити доводилось чимало.
Найбільше милуюсь безмежними полями соняшників і цього разу пощастило навіть сфотографуватися з ними.
Нарешті відбулась довгоочікувана зустріч з односельцями і працівниками Уманської районної бібліотеки в музеї-садибі Героя України К.М. Дерев'янка.
Я вдячна господині музею Ларисі Трохименко і Колесник Ларисі Василівні за зустріч і за те, що вони в міру своїх можливостей роблять все, щоб культура в селі не зводилась до банальних ритуальних заходів.
Приємно вразив виступ місцевої художньої самодіяльності, коли учасники різного віку в жарку літню пору знайшли час зібратись і показати свій талант. Багато, або й все залежить від організаторських здібностей завідуючого клубом і сільською бібліотекою, а судячи з виступів хору вони у них є.
Надіюсь на наступну зустріч у ширшому колі шанувальників моєї творчості, яка запланована на середину жовтня 2013року.
|