27 липня 2015р.
Днями у видавництві «Навчальна книга – Богдан» вийшла друком моя нова книжка «Коли брати стають ворогами…». Вона не схожа з моїми попередніми, але, сподіваюсь, буде цікавою для багатьох читачів різного віку. Враховуючи те, що ціни на книги тепер багатьом недоступні, то цю я пропоную для безкоштовного скачування зі свого сайту. перейти
2 квітня 2014 р.
В рамках Тижня дитячого читання у відділі обслуговування дошкільнят та учнів 1– 4 класів відбулась презентація моєї першої дитячої книги «Веселі канікули». Учні 2-А класу школи № 24 не лише відкрили для себе нову цікаву книгу, а й познайомились з авторкою. Я поділилась з дітьми своїми роздумами і розповіла про те, як спілкування із власними внуками надихнуло на створення книжечки для дітей. Розповіла малечі декілька кумедних історій, що лягли в основу написання повістей. Допомогла мені представляти книжку завідувачка відділу обслуговування Галина Стецій, вона додала, що книга «Веселі канікули» є своєрідною підказкою, як діти можуть весело провести вакації, не зациклюючись на комп’ютерних іграх. Після завершення презентації вишикувалась черга охочих придбати видання з авторським підписом.
17 лютого 2015 р.
Мене запросили до Бучача, де в читальному залі центральної бібліотеки зібралися шанувальники не тільки художнього слова, а й моєї творчості. Читачі цікавились таємницями моєї літературної творчості, зокрема тим, що спонукало мене в уже зрілому віці взятися за перо, щоб писати такі по-справжньому життєві романи. Цікавились звідки беру ідеї для цікавих сюжетів і для змалювання образів головних героїв. Питали й про моє баченням сучасних проблем суспільства та нелегких, а часто й трагічних сьогоднішніх подій в Україні зокрема. На суд читачів я представила свої нові книги: роман „Хочу в Тарасюківку” та книгу дитячих повістей „Веселі канікули”. Довелось відповідати на різні запитання не тільки своїх давніх шанувальників (їх серед присутніх виявилося чимало), а й тих, хто придбав книжки вперше.
Приємним сюрпризом для мене був музичний дарунок: ліричне соло скрипки – тужлива мелодія пісні „Чорнобривці” у виконанні викладачки Бучацької дитячої музичної школи Оксани Гребеньовської. На завершення зустрічі ведуча – директор ЦБС Леся Машталір радила новачкам обов’язково прочитати мої твори, тому що вони, на її думку, по-справжньому життєві, добрі, звеличують справжні людські цінності, близькі нашому сьогоденню. А мені побажала міцного здоров’я, письменницького натхнення, можливості й надалі так щиро, художнім словом популяризувати моральні цінності, адже цього дуже потребує наше суспільство. Центральна бібліотека отримала в дарунок від мене нові книги „Хочу в Тарасюківку” та „Веселі канікули”, а присутні на творчій зустрічі мали можливість придбати ці та інші книги з моїм автографом. До слова, бажаючих придбати книги було так багато, що не всім і вистачило, довелося скласти список книг і доставити їх до бібліотеки додатково.
26 грудня 2014 р.
На запрошення літературної вітальні Галицької ЦБ в приміщенні читальної зали відбулося засідання за моїми творами на тему: «Жіночі долі у прозі Ніни Фіалко». На теренах Західної України майже у кожній другій сім'ї є заробітчанин у чужій країні. Саме про таких людей, які мешкають серед нас і мають схожі з нами проблеми, я й описую в своїх гостросюжетних романах. Ця тема стала в кількох моїх творах домінуючою.
В цьому заході прийняли участь: Марія Костик – старший науковий співробітник історичного відділу, Галина Величко – старший науковий співробітник науково-освітнього відділу національного заповідника «Давній Галич», Марія Сохан – вчитель за професією, активна читачка нашої бібліотеки та працівники відділу обслуговування; Галина Петраш, Наталія Сєдова, Людмила Кузів, Тетяна Куриляк. Розпочала захід Марія Венгрин, завідувачка відділу обслуговування Галичцької ЦБ. Вона ознайомила присутніх з цікавими фактами з моєї біографії. В ході засідання присутні ділилися враженнями від прочитаного, переповідали про реальні події з життя наших заробітчан, а також говорили про власний життєвий досвід перебування за кордоном.
10 листопада 2014 р.
У чудовій дружній атмосфері 10 листопада відбулась моя зустріч зі студентами, викладачами та співробітниками Галицького коледжу м. Тернополя.
Під час тривалого спілкування я розповіла про книги, котрі вже вийшли друком (у тому числі й про новий соціально-психологічний роман «Хочу в Тарасюківку»), про реальність чи вимисел їх героїв та сюжетів, розповіла звідки черпаю історії для своїх творів. Призналась, що в кожному творі намагаюсь використати реальний сюжет з чужих вчинків, які б відображали справжнє життя, а не придумане автором. Не приховувала, що готові книги спочатку даю прочитати сусідкам і прислухаюсь до їхньої оцінки, потім брату, який виправляє русизми, і аж тоді редактору. Зустріч минула в теплій дружній атмосфері, яка надихає на подальшу творчість. Приємно, що змогла зацікавити нових читачів, які охоче купували мої книжки з автографом.
16 жовтня 2014 р.
У «Домі книги» (м. Тернопіль, вул. Коперника, 19)відбулася презентація мого роману «Хочу в Тарасюківку».
Гості книгарні, учні Тернопільської ЗОШ № 4, мали нагоду почути з перших вуст про сюжет твору, ознайомитися з головними персонажами, та найяскравішими моментами гостросюжетного романі. Непроста доля різнонаціональної подружньої пари з роману вразила і схвилювала школярів. Їхні успіхи й невдачі, безперервний пошук рівноваги шальок терезів сумління, ціна, яку сплачували літературні герої за постійне прагнення достойного життя, наштовхнули учнів 8-го класу на власні роздуми про зважений вибір майбутньої професії та цінність родинного тепла й затишку.
25 березня 2014 р.
Вийшов новий альманах письменниці "Косенівка. Село протягом радянської доби." читати...
15-16 березня 2014 р.
В Миколаєві Львівської області відбулась XVIII Книжкова толока. Книжкова толока - це єдиний в Україні...читати...
11 лютого 2014р.
У "Домі книги" (м. Тернопіль, вул. Коперника, 19) відбулася презентація першої моє дитячої книги "Веселі канікули".читати...
25 жовтня 2013р.
У м. Стрию з нагоди щорічної книжкової ярмарки відбулося дві зустрічі з шанувальниками моєї творчості в центральній міській дитячій бібліотеці та малій залі Народного дому.
18 жовтня 2013 року.
Зустрічалась із працівниками бібліотек Уманського району Черкаської області. На зустрічі була заступник голови райдержадміністрації В. І. Швець. З моєю творчістю працівники центральної районної бібліотеки мали можливість ознайомитися раніше, а на цій зустрічі представили мене бібліотекарям усього району. Я відповіла на багато їхніх запитань, які виникли під час бесіди. Приємно, що зустріч завершилась придбанням ними моїх книг, і це вселяє надію, що з моєю творчістю познайомляться люди з моєї малої Батьківщини. З виступів організаторів зустрічі прозвучали теплі слова на мою адресу і це додає натхнення писати, бо коли зустрічаєшся з байдужістю людей, то руки опускаються, здається, що твоя праця нікому не потрібна.
16 жовтня 2013 року.
Відбулась моя зустріч з односельцями в Косенівському сільському клубі, а також із старшокласниками з Косенівської десятирічки. Під час зустрічі я розповіла про свою творчість і відповіла на різні запитання, що виникли у слухачів. Зустріч відбулась у теплій дружній атмосфері.
18 липня 2013р.
Вже багато років живу в Тернополі, але думками часто лину до своєї малої Батьківщини - села Косенівки, де минуло моє дитинство.читати...
13 червня 2013. 13 червня 2013 року відбулась віртуальна зустріч з користувачами Надвірнянської центральної районної бібліотеки Івано-Франківської області, де учасники задавали багато різних запитань і отримали від мене вичерпну відповідь. Відбулась щира розмова і, надіюсь, залишила приємні враження.
22 квітня 2013 року. 22 квітня 2013 року відбулась СКАЙП-зустріч з підопічними Територіального центру соціального обслуговування Ківерцівського району Волинської області. Розмова тривала майже три години і учасники зустрічі отримали відповіді на всі поставлені переді мною запитання.
"…- Уже багато років квіти у своєму квітнику я порівнюю з дітьми і веду за ними спостереження. Сію в один час, доглядаю також однаково. Вони дружно проростають із землі, а далі ростуть по-різному. Так і діти: народжуються ніби всі однаково, але розвиваються по-різному. Коли настає пора цвітіння, починаються різні катаклізми: одних буря нахилила до землі, інші зламалися, на котрісь хтось наступив і не звернув уваги. Після того, ті, що нахилені, зацвітуть, але не в повну силу. А ті, що зламалися, вже ніколи не зацвітуть і врешті посохнуть. Та квітка, на яку наступили, не може дати повноцінного насіння, вона наче живе і не живе. Тому я часто заглядаю у свій квітник, щоб вчасно підживити, підняти нахилену, а зламану вирвати, щоб не мучилась. Так і діти потребують пильної уваги педагога й батьків, аби не пропустити того моменту, коли дитину потрібно вчасно поправити чи допомогти їй.
Ольга нахилилася над рослинами і почала ніжно їх гладити, наче вони були справді живі й слухали, що йдеться про них.
Ось пильно подивися на будь-яку квіточку - вона неповторна у своїй красі. Є квіти величні й дуже помітні, але холодні й швидко перецвітають. А такі, як чорнобривці, цвітуть до снігу і милують око ціле літо, ніби їм нічого не може зашкодити. Вони невибагливі й всім біля них добре. Є і люди непримітні, але біля них комфортно та приємно жити. Подивись на любисток, зовні він не привабливий, можна пройти мимо і не помітити його, але зірви листочок і розітри легенько. Від його п'янкого аромату запаморочиться в голові. Отак і люди: зовні бувають непривабливі, а обігрій їхню душу - і вони постануть перед тобою зовсім іншими…"
Уривок з роману "Зламані жоржини".
"… - Знаєш, сину, в природі є закони, на які слід зважати. Ми повинні йти в ногу з нею, але знати свої межі. В людських стосунках також є межа, через яку переступати не можна. Змінити призначену лінію долі, може, кому і вдається, але нам це невідомо. Ви втрутились у природу людських стосунків, тобто переступили небезпечну межу. У тварини розвинені інстинкти, якими вона керується, а людину Бог наділив розумом, щоби вона обмірковувала свої вчинки, - ніби з книжки читала мати."
Уривок з роману "Небезпечна межа".
Вислів Г. Маковій: "Все має корінь: квітка, трава, дерево. Ми про нього часто забуваємо, бо він у землі. Але ж корінь дає живодайну силу! Виходить, що наші діди, прадіди, прапрадіди - аж до дванадцятого коліна - дають нам цю живодайну силу. А вона у них була така: ми на Землі тільки для того, щоб здати Іспит на Вічність, показати Господові Богу, чого вартує наша душа. На жаль, Закони Вічності діють незалежно від наших уявлень… Людські гріхи, в яких не розкаялися, падають-течуть на рід, отруюють наступні покоління."
Уривок з передмови до роману "Родинні гріхи".
Нас дивились
разів
|